Кохання не має меж. Заради коханого дівчина покинула кар'єру в Москві й перїхала в Хмельницьку область,та стала українкою. - 19 Серпня 2014 - православні козаки
Православ’я на хмельниччині.Особистий сайт.

| Реєстрація | Вхід
Понеділок, 05.12.2016, 05:24
Вітаю Вас Гість | RSS
Слава Ісусу Христу
Календар
«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Пошук
Головна » 2014 » Серпень » 19 » Кохання не має меж. Заради коханого дівчина покинула кар'єру в Москві й перїхала в Хмельницьку область,та стала українкою.
Кохання не має меж. Заради коханого дівчина покинула кар'єру в Москві й перїхала в Хмельницьку область,та стала українкою.
19:13

  Шість років тому молоді люди Олександр (22p.) та Дарія (18p.) познайомилися в одній он-лайн грі в Інтернеті, де були ярими супротивниками. Він був на стороні білих сил, вона чорних. Початок знайомства переплітається з цими сьогоденними подіями, які відбуваються у сучасному житті. Віртуальність перейшла у реальність.

-Коли ми познайомилися Даші було 12 років, а мені - 16, - розповідає Олександр. - Ми майже щодня листувалися, спілкувалися на камеру...З кожним днем звичайна  віртуальна дружба переростала у щось більше. Через три роки такого спілкування, ми вже зрозуміли, що час і в реальності зустрітися. На той момент я вже навчався в Острозькій академії, на факультеті філософії, і відкладав всю свою стипендію, аби купити за неї квитки на потяг до Росії.

  Дізнавшись про те, що їх син поїде у Москву, і може привезти потенційну московську невістку були у шоці. 

-Сину, схаменися, що ти собі здумав, - казали вони мені. - Невже немає в нашій області, чи взагалі по Україні дівчат? Дивися скільки їх навколо тебе ходить, і в університеті є.  Вибирай яку хочеш - це вони твердили декілька років. Але я з самого початку сказав, що мені подобається ота дівчина з Москви. На що знову чув «о кацапка» це дуже  погано, тим більше ти в Хмельницькій області  живеш, в Західній Україні, що люди скажуть. Батьки дуже довго були проти, особливо в той момент коли я остаточно вирішив, що поїду в Москву. Вони довго відмовляли, багато було вдома скандалів, істерик зі сторони мами.  Вона казала, що багато хто взагалі звідти не повертається, тим більше живими. Одного разу я пішов за квитками, і поставив батьків вже перед фактом. Я їду, і все, мене вже не зупинити.

  Як розповіли Олександр та Дарія, перша зустріч була дивовижною, вони поглянули один одному в очі, і зрозуміли, що мають бути разом. Про свого таємничого віртуального та вже реального друга Дарія батькам не розповідала спочатку. Дізнавшись про українського кавалера, особливого задоволення та радості у них не було.

-Мої батьки також були дуже проти наших стосунків, тому що обидва живуть в Москві, мають серйозні зв’язки, забезпеченість, - розповідає Дарія. - У їхніх планах було влаштувати мене на гарну роботу, де можна було зробити непогану кар’єру. Розмірковували про Сашка традиційно -"понаїхали" до столиці, і без вас тут нормально. Ну що ти з нього візьмеш, що він тобі може дати у своїй провінції, а у нас ж, Москва. Аби я хоч якось відволіклася від свого милого, було вирішено відправити мене закордон помандрувати, аби я побачила світ, країни, трохи поїздила по Європі, подивилася як всі нормальні люди живуть. Але не тут так все і було. Замість того, щоб це в мені щось змінило, та зачепив мене багатий світ, воно мені допомогло від них поїхати. Закордоном я багато спілкувалася з людьми, формувала свою точку зору, мені допомагало гарне знання іноземної мови. Там, я могла порівнювати російські медіа та європейські. Картинка, новини кардинально відрізнялися від тих, що я бачила у Москві...

  Час минав, в Україні  відбувалися події на майдані. Всю цю інформацію по телебаченню Дарія порівнювала також з тими новинами, що їй розповідав Олександр. Він виходив на майдан підтримувати країну та зміни у ній, дівчина про це розповідала своїм батькам, а вони лише ще більше її сварили, що це не вірний вибір.  

-Події в Україні змінили остаточно мої погляди на життя в Москві, - каже Дарія. -Я повідомила батькам, що ми з Сашком твердо вирішили жити лише в Україні. Батьки сказали, якщо ти поїдеш з ним, то від нас не отримаєш ніякої допомоги, і все повинна будеш робити сама. А якщо залишуся то матиму окрему квартиру, машину та інше....Я не піддалася, навіть вже й Сашкові пропонували перевестися до Москви і з часом вести викладацьку діяльність, але ми настояли на своєму. Наостанок вони називали мене бандерівкою, але нічого, я навіть цим гордилася. Мене дуже дивувало їхнє ставлення до подій та взагалі до України, маму ще якось можна зрозуміти, адже вона росіянка, хоча й не зовсім. А мій тато ж родом зі Львову, й вся його родина звідти…В Україну ми переїхали перед самим активним майданом, перед початком основних трагічних подій…  

Переглядів: 106 | Додав: Batan | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
УвагаГОЛОВНЕ МЕНЮ:
Наше опитування
Ваш відгук про сайт

Всього відповідей: 241
Діє з 16.06.2009

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2016 | Конструктор сайтів - uCoz