«Це були дуже агресивно налаштовані люди- розповідає Юрій.-На моє запитання,міліція вони чи хто,мені просто заламали руки за спину,наділи наручники, взяли за комір і кинули в легкову машину.На підлогу між переднім і заднім сидіннями.Кричали що я козел,урод,приїхав їм тут всю малину псувати.Потім людина, що сиділа на передньому сидінні,дістала ніж,та пригрозила,що зараз поріжуть мене тут на шматки.І відрізав шматок вуха...»

  Юрія викинули з машини прямо на вулиці, де сильно побили прямо на асфальті головою в асфальт, потім передали іншій групі.Якщо перша схожа за описом на так звану«самооборону Криму»,то друга була одягнена в форму«російська берьозка» , в масках,з раціями,озброєні автоматами. Хтось із них сказав:«прострель йому на хрєн ноги». І Юрію дійсно прострелили обидві ноги, кулі діставали вже в Херсоні, більш ніж через тиждень.

 

  Юрія затягли в якесь приміщення, кинули обличчям на підлогу,де він лежав у калюжі власної крові,після чого роздягнули до трусів, прив'язали скотчем до стільця так, що ворушитися було абсолютно неможливо. Хлопець запитав у своїх загарбників де він і що з ним ...

 «А ти подумай,відповідали вони мені,навіщо ти тут, що ти планував,хіба не розумієш, куди ти потрапив?У такому нахабному тоні все...»,- розповідає Юрій .

 Відбувалося це,каже хлопець, як на війні, навіть без створення видимості дотримання законності.Хоча це тільки в побуті говориться,що«війна все спише»,насправді злочин залишається злочином навіть в умовах війни.І за нього, хочеться вірити,винні колись дадуть відповідь.

 Андрія Щекуна схватили разом із 64 -річним Анатолієм Ковальським,викладачем аграрного університету в Сімферополі,на вокзалі.Спочатку були затримані міліцією « для з'ясування».Точніше, дружинниками з червоними пов'язками радянського зразку та георгіївськими стрічками, які і відвели їх у відділення.Звідти їх забрали особи з невідомим статусом, відвезли в якийсь підвал на машині Анатолія Ковальського,яку,природно,привласнили.Чоловіків побили,скрутили руки,зав'язали очі і роздягли догола ...,та далі.. .
  У відношенні до Андрія та Анатолія застосовувалися тортури електричним струмом.

 В Андрія в Бахчисараї залишається трикімнатна квартира.У Анатолія Ковальського-будинок в Сімферополі.Куди вони не зможуть повернутися, поки на їх землі знаходяться«ввічливі люди»,а якщо бути точним- параноїдальні садисти.

Дмитро Галко, опубліковано у виданні «Новий Час»