Я впевнений, що це не неможливо. Не завжди, звичайно. Якщо до життя мого коханого увійшла нова любов, глибша і сильніша, боюся, сподіватися нема на що.

Потрібно, врешті-решт, бути людиною благородною і великодушною. Адже справжня любов «не шукає свого» (1 Кори. 13, 5). Справжня любов бажає щастя коханому, навіть якщо він буде щасливий не зі мною.

Якщо ж почуття до мене не витиснено сильнішим і глибшим, а просто охололо, потрібно боротися за те, щоб повернути його. Але як?

Відповім, на перший погляд, несподівано. Що робить дівчина, коли хоче сподобатися? Прикрашає себе! Ось і душа наша хай робить те ж.

Чим прекраснішою і світлішою буде моя душа, тим більше вірогідно, що вона знову поверне до себе кохання, зможе повернути кохану людину. А не вдасться, все одно зусилля будуть витрачені не дарма. 

Бути внутрішньо прекрасним цінно у будь-якому випадку. Втім, тут все залежить від того, чому той, кого я люблю, мене вже не любить. 

Якщо він виявив в мені щось таке, що відштовхнуло його, цікаво зрозуміти, що саме, і працювати над тим, щоб викорінити це в собі.

Добиватися любові коханої людини - справа гідна. 

Тільки робити це треба правильно. Не принижуватися, не вимагати, не благати, не звинувачувати, не погрожувати і не влаштовувати істерики, як часто поступають, а ставати кращим. Тут я б дозволив собі перефразовувати апостола Павла, що сказав одні з найпрекрасніших слів на світі: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром» (Рим. 12, 21). Так от, і нелюбов перемагатимемо любов’ю. 

http://www.perejit.ru/main/will_it_back?id=51