Козаки кожного куреня за сигналом вставали до сходу сонця та йшли
на річку купатися, незважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у
курені снідати. На сніданок подавалася соломаха – житнє борошно,
зварене на воді й засмажене олією. За звичаєм, осавул, суддя та інша
військова старшина їли разом із козаками, а кухар приймав їжу стоячи.
Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви, потім
прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи
на конях, змагалися в стрільбі, фехтуванні, доланні рівчаків та
перешкод, билися на шаблях до «першої крові». Часто змагалися цілими
куренями. У січовій школі в цей час молодих козаків навчали письма,
церковного читання, хорового співу, музиці, танців.
Рівно опівдні з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом
козаки йшли обідати. На обід подавалася: тетеря – зварене пшоно або
житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, квас,
галушки, юшка з риби, яка називалася щербою, куліш із салом, баранина,
дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді і гру
кобзарів.
За розпорядженням курінного отамана частина козаків дзвонили в дзвони Церкви і готувалися до
виконання службових обов’язків у фортеці, а також за її межами. Після церкви козаки йшли вечеряти. На вечерю
подавали галушки із часником або щербу. Опісля грали на скрипці, сопілці,
бандурі, бубнах, співали пісні, танцювали. Через деякий час, за
винятком вартових, Січ поринала в сон.
