|
1. Загальні
положення.
1.1 Цей
регламент рекомендується для всіх козаків без
виключення.
1.2
Членами козацької організації можуть бути особи християнської віри, що володіють
українською мовою, які духом відчувають приналежність до козацтва, що мають
прагнення без корисливої мети відроджувати культуру побут, та історичні
традиції козаків на Запорожжі.
2.
Цілі та завдання.
2.1
Регламентування норм поведінки членів козацьких громад – посилення авторитету
Кола та його виборчих органів відродження поваги до старших та людей похилого
віку загалом, покращення дисципліни, нагадування про етичні норми службового
стану, для їх закріплення у свідомості кожного козака.
2.2
За будь-яких обставин виключаться зневажливе ставлення козака до іншого
козака,до громади,до старійшин та до обраного начальства, оскільки це ставить
під сумнів власне поняття козацького братства, як руху, надійність козацької
родини, інтереси якої на Колі відстоює старший в родині.
2.3
Козак в козакові бачить все козацтво, в отамані – волю громади, в старійшині –
досвід і традицію. Той хто поводить себе інакше ображає всіх.
2.4
Поважливе ставлення до старійшини – це відношення до батька, командира,
напутника.
2.5
Старший козак повинен власним прикладом бездоганної поведінки, без відступним
дотриманням вимог Козацького Звичаєвого Права, справою та прикладом допомагати
молодшому. Він зобов’язаний бути з усіма відвертим і простим у спілкуванні,
думати про молодого козака, як про рівного. Він не має права помітивши
проступок іншого козака не зробити зауваження і пройти повз. Молодший козак
повинен дочекатися вибачення від старшого, що зробив зауваження, або догану,
при не виконанні цієї умови громада (Коло) позбавляє козака своєї прихильності
та опіки, до розрішення ситуації, де суто людське відношення старшого не може
бути виправданням молодшому козаку, який тільки починає здобувати гідність.
2.6
Молодший козак зобов’язаний доповісти за інстанцією, про свій вчинок
приховування якого неприпустимо.
2.7
В конфліктній ситуації у примиренні козаків зацікавлене усе Коло, козаки з Кола
відразу залишають усі інші справи. Громада особливо переймається за козака, що
порушив вимоги Козацького Звичаєвого Права, оскільки той потребує моральної
допомоги. Втрата козака для громади є непоправною.
2.8
Громада в якій не дотримуються козацьких заповідей, та норм козацького
гуртожитку, не має морального права на існування.
2.9
Козак, що не дотримується правил повинен залишити громаду. Повернення можливе
не раніше визначеного громадою строку, за умови відвертого каяття винуватця.
3.
Зобов’язання членів громади.
3.1 Козак має служити козацтву і
народу України, як того від нього вимагає обов’язок.
3.2
Свято дотримуватись козацької традиції – що нам їх заповідали наші предки.
3.3
Бути хоробрим,чесним,терплячим і охоче,з доброю волею переносити усілякі
злидні, виконувати доручену справу, і допомагати друзям.
3.4
Підпорядковуватися рішенням власної громади, вищим структурним органам.
Зберігати честь козака, та членів козацької громади, посилювати та зберігати
традиції, виховувати в собі та у своїх близьких високу культуру, любов до віри
християнської, до Вітчизни, до святині нашої – України.
3.5
Поважати національні почуття інших народів, але давати рішучу відсіч будь-якому
виявленню антикозацьких та антиукраїнських настроїв.
3.6
Козак зобов’язаний суворо дотримуватись форми одягу, тримати його в охайному вигляді,
пишатися своєю формою , тому що в ній кожен бачить до якого війська козак
належить. Нащадки козаків різних козацьких військ мають право використання
форми того війська , до якого належали його предки, але вдягають її на свята та
інші урочисті події. У повсякденному житті при проведенні зборів та інших
заходів козаки мають носити повсякденну або польову форму.
3.7
Особи, прийняті в козацьку громаду, які ще відбувають випробовувальний термін,
до його закінчення та прийняття в козаки носити погони не мають права.
3.8
Своєю поставою, моторністю й хваткою козак повинен виокремлюватись серед інших
, як військових , так і цивільних. Він зобов’язаний пам’ятати, що він козак
завжди і на людях, і вдома!
3.9 Дисципліна – козакові за матір! А
полягає вона в справному чиношануванні, (військовій ввічливості) і в належному
ставленні до виконання обов’язків.
Козак завжди має пам'ятати відповідальність перед:
- Богом;
- Батьківщиною(Україною);
- Прапором;
- Іконою й священослужителем;
- пам’яттю предків;
- батьками й людьми похилого віку;
- жінкою;
- інвалідами.
3.10 Молодший повинен першим вітати старшого за віком і
чином.
3.11 Непорозуміння старших в тому або іншому питанні не є
привід до виявлення зухвалості з боку молодших.
3.12. Козак пам'ятає, що шабля не виймається з піхов без
необхідності, це, насамперед тяжка відповідальність, яка не кожному під силу,
ця відповідальність урівноважена християнською мораллю.
3.13. Козак, що бере шашку за примхою, не гідний носити
зброю.
4. Про порядок подання скарг.
4.1. Козак
має право на скаргу , якщо до нього поставились не належним чином, або не по
правді. Вона приноситься усно або письмово за дотриманням наступних правил.
- Скарги приймаються особисто за себе; вони заявляються
власне ображеною особою, безпосередньому начальнику того на кого скаржаться.
Скарга повинна бути розглянута й повідомлена козакові;
- Наклеп несумісний із званням козака.
5. Заохочення
та покарання.
5.1. Козацьке коло може заохотити козака:
- винесенням подяки (усно);
- винесенням подяки із занесенням у послужний список;
- коштовним подарунком;
- почесною грамотою Ради отаманів;
- вищою відзнакою - іменною шаблею;
5.2. Козацьке Коло може покарати :
- винесенням догани (усно);
- винесенням догани із занесенням у послужний список;
- порушенням питання про перевибори, якщо він обіймає
посаду;
- грошовим штрафом за завдання збитків у розмірі цього
збитку;
- виключенням за грубі порушення Статуту, за крадіжку, або
замах на неї, присвоєння грошей або одержання їх обманом, за образу людини
похилого віку, за образу почуттів віруючих, за систематичне пияцтво.
6. Козацтво за віру.
Духовною основою козацтва завжди була Православна віра.
Козаки починали будувати січ з будівництва церкви. Їхнім духовним життям
керувало духівництво. Священик не тільки задовольняв релігійні потреби козаків
, але був для них учителем і духовним суддею.
Нинішнє відродження козацтва не можливо без тісного зв’язку
з Православною Церквою. Виходячи з цього :
6.1. Кожному козацькому куреню, громаді по місці їх
знаходження призначається священик, який є їхнім духовним наставником.
6.2. Коло є правочинним тільки по благословенню
священика(духівника).
6.3. При прийнятті в козаки й приведення присяги отаманів -
клятва вимовляється перед Хрестом і Євангелієм (церковною хоругвою; іконою)
виключно у присутності священика.
6.4. Для духовного спілкування й морального вдосконалення
кожному козаку слід відвідувати церкву, приймати участь у недільних і святкових
богослужіннях. Регулярно сповідатися та причащатися.
6.5. Козаки повинні брати активну участь у житті приходів(парафій),
опікуватися про красу церков і надавати допомогу в реставраційних і будівельних
роботах храмів та їх подвір’я.
6.6. Звернути особливу увагу на виховання дітей і молодого
козацтва в дусі Православ’я. Сприяти створенню недільних шкіл.
6.7. Кожен козак повинен бути зразковим християнином в
службі, у родині і в побуті.
| 
