Це радісне і зворушливе перехідне свято — жінок-мироносиць — відзначають у третю неділю після Великодня.
 

   За Євангелієм, у неділю Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іванна, Марфа та Марія взяли пахощів(миро) і у великій скорботі зібралися йти, щоб помазати тіло Ісуса Христа, як велить закон. Було ще дуже рано — тільки-но сходило сонце. Дорогою переймалися: як же вони потраплять у склеп, адже він завалений великим каменем? Та, прийшовши до місця поховання, побачили, що камінь лежить збоку, а вхід вільний. Усередині печери сидів ангел, який сказав, аби вони не боялися його і не шукали розіп’ятого Ісуса Назарянина, бо Він воскрес. У Євангелії від Марка йдеться: "Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, з якої був вигнав сім демонів”.    Побачивши воскреслого Господа, вона радісною звісткою про воскресіння втішила Його учнів. Як перша благовісниця воскресіння Христового Магдалина визнана святою церквою рівноапостольною.
 

   Ось так жінки першими дізналися про цю знаменну подію — наріжний камінь православної віри. Саме це поклало початок Новому Завіту, про що апостол Павло сказав: "Якщо Христос не воскрес, то проповідь наша марна, марна і віра наша”.
  

   Жінки-мироносиці були вірними Його послідовницями, разом з Його матір’ю стали свідками останніх страждань Спасителя і бачили, як Йосиф Аримафейський поклав тіло Господнє у гріб. З Євангелія ми дізнаємося й про те, як шанували Ісуса і сестри Лазаря — Марфа і Марія.
  

  Свято жінок-мироносиць вважається Всехристиянським жіночим днем. Наші православні предки не знали дня 8 Березня(?!!), і багато століть рік у рік у цей день чоловіки поздоровляли своїх дружин, брати — сестер, сини — матерів. Це свято нагадує нам про високе призначення жінки-християнки, про великий дар бути матір’ю — милосердною і лагідною, схожою на благовісниць Христа.