Навіки в пам'яті залишитесь герої
і вічно буде кров на тій землі!
Своє життя віддали у двобої,
і полетіли в рай,мов журавлі.

Своїх дітей ховає Батьківщина,
і гірко-гірко плаче при труні,
лежить, не спить, не дихає дитина,
і квіткою вернеться на весні.

Там над хрестом заплаче гірко мати,
в колиску сина клала та до сну.
І знову час прийшов йому лягати,
та вже колиска схожа на труну.

Ось та свіча крізь полум'я згасає,
і ковдрою накриє їх земля.
В краю моїм такого не буває,
щоб весь народ забув про журавля.

Не плачте матері - країна плаче!
Гордіться, що героями були,
гордіться, що в обіймах так гаряче,
любили тих, хто зорями зійшли!

На небі зорями посходили герої!
Про вас народ писатиме пісні!
Ви спочивайте з Господом в покої
і пташкою приходьте на весні.

Невже це все??

Не буде більше болю?

Не буде залпів і безглуздих слів…

Я йшов вперед…і впав на полі бою,

Я вже помер, хоч жити так хотів...
Ми йшли у бій за покликом свободи,
Ми не змогли рабами в світі жить...
Ми йшли у люту спеку і в негоди,
Ми ж мали рідну землю боронить!
Я вже помер, та ні... жалю не маю…
Є просто щем нездІйснених бажань,
Є сльози тих, кого я так кохаю…
І розпач їх, і стогін їх благань.
Я йду від вас... я йду тепер на небо,
Та залишусь навІки у серцях…
Не треба сліз… і болю більш не треба,
Лиш залишіть мій образ у думках.
Згадайте нас, брати мої по крові,
А ми вас захищатимем з небес.
Ми одягли вінки свої тернові
Щоб дух свободи зрештою воскрес...

Мій Боже,Ти ж  після хреста Воскрес?!!

АВТОРИ ВІРШІВ НЕВІДОМІ.