Прислів'я і вислови славних наших предків:

• Коли всім народом дмухнути, то ураган буде.
• Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.
• Ой піч, моя піч, якби я на тобі, а ти на коні – славний би тоді козак був би з мене.
• Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.
• Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.

• То не козак, що не думає отаманом бути.
• Січ – Мати, а Великий Луг – Батько.
• Терпи козаче – отаманом будеш.
• Кінь та ніч – козакові товариші.
• То не козак, що боїться собак.

• Козак мовчить – а все знає.
• Де козак – там і Слава.
• Ще не вмерла козацька Мати.
• Ще козацька Мати жива.
• Козацький Рід ще не перевівся.

• Щирий козак ззаду не нападається.
• Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде.
• Що там холод, коли козак молод.
• Мотай на вус (запамятовуй розмову мовча).
• Долі ні возом, ні конем не обїдеш (мається на увазі смерть).

• Козацькому роду нема переводу.
• Як є хліб і вода – козаку не біда.
• Поки Дніпро пливе, Україна не вмре.
• Як кущ розів'ється, то й козак розживеться.
• Наш Луг – Батько, а Січ – Мати – от де треба помирати.

• Піду на низ, щоб ніхто голови не гриз.
• Козак на пічі – ворог Січі.
• Краще вмирати в полі, аніж в баб'ячому подолі.
• Лучче смерть на полі, ніж життя в неволі.
• У полі дві долі, чия сильніша.

• Де є бої, там є герої.
• Не лише силою боротися треба, а і вмінням.
• Не хочеш козакувати, іди чумакувати.
• Не хвались, ідучи в бій, а хвались, ідучи з бою.
• Без отамана військо гине.

• Дай Боже воювати і шабель не виймати.
• Про єдиного козака війна буде.
• Язик, як шабля, а шабля, як язик.
• Миля козацька довга.
• Місяць – козацьке Сонце.

• Нащо в Бога день, як у козака Місяць.
• На козака й рогожа пригожа.
• На козаку не буде знаку – нехай дівка одбуває, як сама теє знає.
• Не братайтеся з козаками пити.
• Не все то козак, що списа знає.

• Не журися козаче, нехай твій ворог плаче.
• Не знає й той чорт козацьких жартів.
• Не той сильний, що камінь верже, а той, що серце в собі держе.
• Не козакувати Миколі, бо не буде у його коня ніколи.
• Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде.

• Не наше діло у ряжі стрибати, наше діло козацькеє конем з меренцем по степу гуляти.
• Не пив води дунайської, не їв каші козацької.
• Не той козак, що зборов, а той, що вивернувся.
• Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти.
• Тому козак і гладкий, що наївся, заснув і немає гадки.

• Почув тепло козак, та й скинув кобеняк.
• Прожилися козаки – ні хліба не табаки.
• На Січі новим козакам Курінний отаман, виділяючи місце, казав:
• Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куреня!
• Моя хатина в сирій землі домовина!

• Іди ж козак світ за очима, неси свою смерть за плечима, не бійся смерті, поки живеш – її нема, а як умреш – тебе чортма.
• Як то кажуть з миру по нитці – сорочка буде.
• Береженого Бог береже, а козака шабля.
• Б'ють – роїсь, наваливсь – лавою вбийсь, лихо вкляч, а все одно оддяч.
• Сам загибай, а братчика виручай.

• Не гань мене чваром, бо станеш тваром.
• Кожен господар своєї волі – добробуту, чи неволі і злиднів.
• Терпи, хлопче, козаком будеш.
• Три пани, два отамани, а один підданий.
• Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?

• Хто любить піч, тому ворог Січ.
• «Чим грішен?» - «Малим родився, п'яним умер, нічого не знаю...» - «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).
• Чоловік без волі, як кінь на припоні.
• Що нам холод, коли козак молод!
• Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.

• Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!
• Зроду-віку козак не був і не буде катом!
• Гуртом i батька легше бити.
• Козак терпеливий як віл.

• Орел мух не ловить.
• Хати наші на цвинтарі, а тут ми не надовго!
• Дім наш то тісна домовина, але на цвинтарі тісніша буде!
• Козак з біди не заплаче.

• Козак з бідою, як риба з водою.
• Козак не боїться ні тучі, ні грому.
• Козак у дорозі, а надія в Бозі.
• Козак без волі, як кінь на припоні.
• Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

• На диявола є хрест, а на ворога меч!
• Дай вам Боже побитись, а нам подивитись.
• Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
• Кожне село не без курвиного сина.
• Не літай, коли крил немає.

• Як зберуться тучки в кучку – буде громовиця!
• Не сиди довго в воді, бо в гузні верба виросте!
• Проміняв жінку на тютюн та люльку.
• Коли не сплю, то воші б’ю, а все не гуляю.
• Зверху дурень, а насподі розумний!

• Мудрий лях по шкоді: як коней покрали – стайню став замикать.
• Або мед п’є, або кайдани тре!
• Піду ще в пекло, хоч буде гірше, та інше.
• А шо козакові треба: степу, хліба й неба.
• Вольному – Воля, скаженому – круча, спасенному – рай.

• Без люльки, як без жінки.
• Козацька люлька - добра думка.
• Люлька душу услаждає, а ріжок мозок прочищає.
• Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець.
• Як татарин шаблею блисне, то москаль в штани дрисне.

• Язик як шабля, а шабля як язик.
• Навчив дурного Богу молитися.
• Що в бою взято, то свято.
• І Полтаву б дістали, якби були одностайно стали.

• Правда, як сонце, всяку дорогу засвітить.
• Хоч друкований, та не письменний.
• Козаку не втекти від Січі.
• На козаку не буде знаку.
• Козак, душа правдива – сорочки не має.

• Шануй коня вдома, то буде він тебе шанувати в дорозі.
• У козака життя коротке, а слава вічна.
• Чия відвага – того й перевага.

• Голос, як сурмонька, а чортова думонька!
• Баба козаку не указ!
• Телят боїться, а воли краде.
• Де військо козацьке - там і Січ.